- осавула
- -и, ч., іст.1) Прикажчик у панському маєтку.2) рідко. Те саме, що осавул 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
осавула
Смотреть что такое "осавула" в других словарях:
осавула — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
осавул — а, ч., іст. 1) Виборна службова особа, що обіймала одну з адміністративно військових посад в Україні в 17 18 ст. Генеральний осавул. 2) Офіцерський чин у козачих військах дореволюційної Росії. 3) рідко. Те саме, що осавула 1) … Український тлумачний словник
